У ПАРЄ обговорили відповідальність РФ за злочини проти українських дітей: Онисія Синюк порушила питання їхньої мілітаризації та індоктринації

У Страсбурзі під час літньої пленарної сесії Парламентської асамблеї Ради Європи відбулося засідання Парламентської мережі з питань становища дітей України, присвячене відповідальності РФ за злочини проти українських дітей.

Онисія Синюк. Фото: Укрінформ

На ньому головувала одна з членкинь мережі, сенаторка Нідерландів Карла Мунен. Учасники розглянули питання документування злочинів проти українських дітей, збереження доказової бази, притягнення Росії до відповідальності, а також подальшої роботи міжнародних механізмів для повернення депортованих і примусово переміщених дітей.

У засіданні взяла участь керівниця аналітичного напряму Центру прав людини ZMINA Онисія Синюк. Під час свого виступу вона звернула увагу на те, що представники РФ продовжують діяти так, ніби не відчувають невідворотності відповідальності за скоєні злочини. Як приклад вона навела зміни до російського законодавства про громадянство, які передбачають складання присяги РФ уже з 14 років під час отримання першого паспорта.

Вона нагадала про вирок трьом українським підліткам, яких у березні цього року російський суд засудив до семи-восьми років позбавлення волі за звинуваченнями в “тероризмі”. Усіх трьох затримали ще неповнолітніми, а судили як громадян РФ на закритому процесі без доступу незалежних спостерігачів.

Окремо керівниця аналітичного напрямку ZMINA згадала про призначення нової уповноваженої з прав людини РФ Яни Лантратової, якій українські правоохоронні органи повідомили про підозру у зв’язку з депортацією українських дітей з окупованої Херсонщини.

Під час виступу Онисія Синюк також порушила питання правової оцінки політики РФ щодо індоктринації та мілітаризації українських дітей. 

“Природа і наслідки цієї політики разом мають бути враховані для визначення належної кваліфікації за міжнародним правом — як злочин проти людяності переслідування, як прояв геноцидального наміру, а також як атаки проти шкіл у межах тяжких злочинів проти дітей”, — наголосила вона.

За словами Онисії Синюк, пропаганда служби в збройних силах держави-окупанта сама по собі не є серйозним порушенням міжнародного гуманітарного права і, відповідно, воєнним злочином. Водночас у поєднанні з нав’язаним громадянством, примушуванням дітей до лояльності державі-окупанту та іншими елементами російської політики вона потребує належної правової оцінки.

Представниця ZMINA також закликала держави забезпечити виконання ордерів на арешт, виданих Міжнародним кримінальним судом, посилити санкційний тиск на осіб та російські підприємства і держкомпанії, причетні до злочинів проти українських дітей, а також підтримувати міжнародні механізми розслідування і українські неурядові організації, які документують такі злочини, займаються пошуком та поверненням дітей додому. 

Довідково

Парламентську мережу з питань становища дітей України створили в ПАРЄ у 2024 році як постійний майданчик для координації зусиль парламентарів, міжнародних організацій, урядів та громадянського суспільства щодо захисту українських дітей, які постраждали внаслідок російської агресії.