ZMINA та “Свідок” збирають свідчення українців про війну

A+ A-

Центр прав людини ZMINA та всеукраїнська онлайн-платформа Svidok.org стали партнерами та збирають в межах загальнонаціонального флешмобу свідчення кожного українця про війну, розв’язану Росією проти України.

На основі дописів українців згодом створять єдиний цифровий музей спогадів про війну, доступний усьому світові.  

“Повномасштабна війна змінила життя кожного з нас, і якщо це зітреться з пам’яті нації, у майбутньому є ризик, що історія знову повториться. Ціль флешмобу — зберегти спогади кожного українця у надійному місці, на платформі, яка, на відміну від соцмереж, рознесе ці історії не лише по світу, а й збереже до наступних поколінь”, — каже директорка з контенту і комунікацій платформи “Свідок” Олена Кук.

Svidok.org — захищена соціальна платформа спогадів, де люди анонімно описують свій досвід життя під час повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Її створили українські IT-фахівці за підтримки фундації AI for Good.

Аби зберегти спогад, потрібно зареєструватися на Svidok.org або ж скористатись телеграм-ботом — @SvidokNoteBot. Далі вже можна створювати власні анонімні дописи: це можуть бути і спогади про те, як людина пережила обстріли, стала свідком руйнування, отримала поранення, пережила окупацію; спогади про вимушену евакуацію, волонтерство, адаптацію до життя без електроенергії; навіть просто роздуми чи творчість про війну. Також до тексту рекомендують додавати фото та відео.

Одне із фотосвідчень на платформі “Свідок”

До платформи вже долучились майже дві з половиною тисячі українців. Ось кілька спогадів українців:

“… Багато військової техніки зайшло до Красного Чернігівської області, аж земля дрижала. Постріли ставали все потужнішими, а ми — все більш наляканими. Потім жили в погребі (Слава Богу, що він в нас є!). Літак “орків” постійно літав над нашими хатами, таке враження, що він торкався наших дахів. Потім він почав скидати на нас бомби. Так вбило нашого односельця Романа, а його батька та брата контузило. Потім артилерією нас закидали, авіабомбами… Жінка та двоє діток підірвалися на міні, намагаючись виїхати з Красного. І ми опинилися в якомусь кошмарі, і до Чернігова не виїхати… І в сторону Києва вже не виїхати.…  Бачили, як хати горіли по селу, тварини бігали зі скляним поглядом, це було дуже моторошно”, — поділилась жителька Чернігівщини на платформі.  

“У березні 2022 року стояв на вулиці в черзі з кількох тисяч людей до магазину, до якого можна потрапити лише по одному, бо боялись крадіжок. Стояв з ранку до вечора, раз за разом тікаючи до підземного метро від обстрілів зі ствольної артилерії та “градів” з “ураганами”, тоді на “таке” не було сирен — почув вибухи й тікаєш у метро. Я бачив пожежі, які день перетворювали на ніч від чорного диму. По скупченнях людей теж стріляли, саме біля продуктових магазинів я побачив перші трупи у житті. В один із таких днів, поки перебував під обстрілами в пошуках їжі, снаряд прилетів до моєї квартири на другому поверсі. Її наскрізь пробило шрапнеллю разом із броньованими дверима, будь я там, був би вже небіжчиком”, — згадує очевидець з Харкова. 

Ці свідчення разом із сотнями інших вже передані до Міжнародного кримінального суду та Офісу генпрокурора, каже Олена Кук.

“Ми напряму контактуємо з представниками МКС щодо передачі свідчень українців про злочини РФ під час війни. Деталі передачі свідчень — конфіденційні з міркувань безпеки. Але варто сказати, що суд виявляє великий інтерес до таких персональних історій”, — зауважила вона.

Директорка з комунікацій проєкту наголошує: платформа має кілька рівнів захисту, що дозволяє зберігати анонімність дописувачам. Розробники закрили особисті дані користувачів з міркувань безпеки. Лише розслідувачі можуть з ними сконтактувати через спеціальний акаунт і тільки з дозволу людини. Додатково також створили механізм фіксації спогадів для українців, які перебувають на тимчасово окупованій території.  

Одне із фотосвідчень на платформі “Свідок”

“Якщо людина перебуває на окупованій території, може поставити спеціальну помітку при створенні тексту. Тоді її допис опублікують, тільки якщо їй вже нічого не загрожуватиме”, — пояснила менеджерка з технічних питань Юлія Токарчукова.

Також платформа надійно захищена від кібератак. А сервери, які зберігають спогади, фізично розташовані у Німеччині та США, тож росіяни не можуть нанести пряму атаку на них і стерти дописи.

Також на платформі постійно реєструються іноземні журналісти, зокрема представники The Times, The Economist, Le Monde. Вони також можуть сконтактувати з українцями через спеціальний захищений аккаунт і використати свідчення у своїх матеріалах.

Єлизавета Сокуренко, координаторка напряму документування воєнних злочинів Центру прав людини ZMINA, який збирає інформацію та документує воєнні злочини Росії проти України з 2014 року, додає, що у співпраці зі “Свідком” прагнуть не тільки відтворити правду про злочини, скоєні Росією проти України, а також завдяки зібраним свідченням сприяти відновленню справедливості для потерпілих та покаранню винних: “У цьому процесі важливо об’єднувати зусилля, оскільки він, на жаль, обіцяє бути довгим. Ми вдячні усім людям, які постраждали чи стали свідками воєнних злочинів, але знаходять в собі сили розповісти про це”.