Системний тиск на антикорупційний сектор триває: Анастасія Соловйова розповіла про тенденції та ключові ризики

30 липня 2026 року юристка Центру прав людини ZMINA Анастасія Соловйова в етері Українського радіо розповіла про результати дослідження “Системний тиск на антикорупційних діячів: практики 2025–2026 років”, а також про ключові ризики для антикорупційного сектору та необхідні кроки для його захисту.

Анастасія Соловйова. Фото: Артем Галкін

Дослідження охоплює 29 задокументованих випадків тиску на антикорупційних діячів. За словами Анастасії Соловйової, автори проаналізували їх у сукупності, щоб визначити, чи має тиск системний характер. Для цього використали критерії, які застосовує Європейський суд з прав людини у справах щодо статті 18 Європейської конвенції з прав людини.

“Я б не назвала це новою хвилею протистояння. Я думаю, що це просто продовження минулорічної історії, яка триває досі”, — зазначила юристка ZMINA.

Окрему увагу під час розмови приділили обшукам у детективів та працівників Національного антикорупційного бюро України. Як розповіла Анастасія Соловйова, у межах дослідження проаналізували 21 такий випадок. Обшуки проводилися як невідкладні, зокрема до шостої ранку, а під час них вилучали техніку, яка не була пов’язана з підставами, наведеними слідством: “Під час цих обшуків була вилучена техніка, яка була дотична до роботи детективів. Тобто це взагалі було не пов’язано з тією підставою, яку спочатку слідство заявляло”.

За словами юристки ZMINA, в окремих випадках вилучали також техніку близьких осіб детективів, зокрема дитячі планшети та телефони. Правоохоронці, за словами юристки, вимагали розблокувати телефони не лише самих детективів, а й членів їхніх сімей.

“Там дійсно резонансні випадки і точно не назвеш такі процесуальні дії відповідно до європейських стандартів законними”, — наголосила Анастасія Соловйова.

Автори дослідження визначили кілька ознак, які в сукупності свідчать про системність тиску: концентрацію подій у часі, зв’язок фігурантів з антикорупційною діяльністю, синхронність процесуальних дій із політичними та законодавчими рішеннями, а також інформаційний супровід цих подій.

“Усі 29 випадків відбулись в один час. Фігуранти всі були пов’язані з антикорупційною діяльністю. Ба більше, більшість тих детективів, яких ми взяли в дослідження, — це керівники підрозділів, які розслідували ці справи, або заступники цих керівників”, — пояснила юристка ZMINA.

На думку Анастасії Соловйової, держава має реагувати на такі випадки системно, зокрема в контексті євроінтеграції України та дотримання принципу верховенства права.

“В межах євроінтеграції ми не можемо допустити порушення принципу верховенства права”, — зазначила вона.

Серед рекомендацій, які містить дослідження, — перегляд кримінально-процесуальних механізмів, що застосовуються під час обшуків, обмеження надмірної дискреції правоохоронців та посилення процесуальних гарантій для людей, щодо яких проводять такі дії.

Окремо юристка ZMINA звернула увагу на ризики для антикорупційних активістів у регіонах, які можуть не мати такого рівня публічності та суспільної підтримки, як детективи НАБУ.

“Така ситуація в майбутньому може відбутися і стосовно антикорупційних діячів у регіонах, там, де вони не зможуть себе так захистити. І протести не вийдуть за одного або двох, або трьох активістів в регіонах”, — сказала вона.

За словами Анастасії Соловйової, важливо також зберегти незалежність НАБУ та не допускати використання кримінального процесу як інструменту тиску: “Держава має зрозуміти, що антикорупційних діячів потрібно не притискати, а навпаки — з ними співпрацювати, тому що ці люди і на місцях, і загалом намагаються зробити цю систему краще”.

Юристка ZMINA також зазначила, що частина справ, які аналізували автори дослідження, вже розвалилася в суді. На її думку, у деяких випадках логічним наступним кроком може стати звернення до Європейського суду з прав людини.

Повністю етер з Анастасією Соловйовою можна прослухати на сайті Українського радіо.