Тиск США на Міжнародний кримінальний суд ускладнить розслідування злочинів Росії проти України — Онисія Синюк

Юристка-міжнародниця та керівниця аналітичного напрямку Центру прав людини ZMINA Онисія Синюк дала коментар виданню “Шелтер” про наслідки тиску Сполучених Штатів на Міжнародний кримінальний суд (МКС) та ризики для розслідування міжнародних злочинів Росії проти України.

Онисія Синюк

Вашингтон заявив про намір посилити тиск на МКС та країни, які співпрацюють із судом. Зокрема, Державний департамент США оголосив про заходи, що передбачають санкції, візові обмеження для співробітників суду та заклик до союзників США відмовитися від юрисдикції МКС щодо американських громадян.

За словами Онисії Синюк, такі дії однозначно не сприятимуть нормальному функціонуванню суду. Санкції можуть вплинути на можливість співробітників МКС подорожувати для проведення розслідувань, користуватися фінансовими сервісами, зберігати інформацію в хмарних сервісах та забезпечувати фінансування роботи інституції.

“Нічого хорошого в цьому немає, тому що США — це впливова, потужна держава. І вона має вплив на інші країни, які також можуть зайняти ворожу чи антагоністичну позицію, або ж від обережної підтримки перейти до більш нейтральної, щоб не псувати відносини з Вашингтоном”, — зазначила юристка-міжнародниця.

На її думку, тиск США може зачепити не лише безпосередньо МКС, а й європейські держави, які одночасно співпрацюють із Вашингтоном у сфері безпеки та підтримують роботу суду.

Окремо Онисія Синюк наголосила на значенні МКС для України. Українська система правосуддя розслідує основний масив міжнародних злочинів, однак у складних справах, зокрема щодо найвищого керівництва Росії та депортації українських дітей, Україна потребує роботи міжнародних інституцій.

“Україна максимально зацікавлена в тому, щоб МКС продовжував функціонувати як важливий елемент системи притягнення до відповідальності за міжнародні злочини”, — підсумувала керівниця аналітичного напрямку ZMINA.

Водночас Онисія Синюк звернула увагу на особливу роль МКС у притягненні до відповідальності найвищого керівництва Росії. За її словами, суд є єдиною міжнародною інстанцією, яка не має обмежень щодо імунітету чинних глав держав.

Зокрема, МКС у березні 2023 року видав ордер на арешт президента Росії Володимира Путіна у справі про незаконну депортацію та переміщення українських дітей. Також суд видав ордери на арешт колишнього міністра оборони РФ Сергія Шойгу та начальника Генерального штабу РФ Валерія Герасимова за ймовірні воєнні злочини.

Керівниця аналітичного напрямку ZMINA пояснила, що Спеціальний трибунал щодо злочину агресії РФ, створення якого наразі триває, не замінить МКС. Ці інституції мають доповнювати одна одну: Спецтрибунал розглядатиме злочин агресії, тоді як МКС має повноваження щодо воєнних злочинів, злочинів проти людяності та геноциду.

У матеріалі також наведений коментар юристки та голови української програми Міжнародного центру перехідного правосуддя Катерини Бусол. Вона зазначила, що раніше санкції США стосувалися окремих посадовців МКС, тоді як нинішні заходи мають ширший, інституційний характер і можуть впливати на роботу суду загалом.

За словами Бусол, якщо американські технологічні компанії припинять співпрацю з МКС, суду доведеться шукати альтернативи, зокрема європейське програмне забезпечення та інші джерела супутникових даних.

Водночас експертка наголосила, що МКС за своїми статутними обов’язками не може просто припинити вже розпочаті розслідування через санкції, мирні угоди чи амністії.

Повний матеріал “”Зруйнуємо цеглина за цеглиною”: як тиск США на суд у Гаазі заважатиме покаранню Путіна” читайте на сайті виданні “Шелтер“.