Правозахисники засудили багаторічні репресії проти кримськотатарського народу
18 травня в Україні та світі вшановують пам’ять жертв геноциду кримськотатарського народу 1944 року. Це був один з найганебніших злочинів радянського тоталітарного режиму. Вже в перші роки вигнання внаслідок голоду, антисанітарії, захворювань і каторжних робіт загинуло понад 46% депортованих кримських татар. Верховна Рада України визнала події 1944 року геноцидом кримськотатарського народу.
У 2014 Росія – держава, що вважає себе правонаступницею Радянського Союзу, – окупувала Крим. З перших днів окупації російська влада знову, як і 70 років тому, почала переслідувати кримських татар і буквально витісняти корінний народ зі своєї Батьківщини через нелояльність російській окупаційній владі. Лише впродовж першого року окупації понад 150 кримських татар стали жертвами політично вмотивованих переслідувань. У перші роки тимчасової окупації півострова 16 кримських татар стали жертвами насильницьких зникнень. Шестеро з них пізніше були знайдені мертвими, а про долю 10 досі нічого не відомо. У 2016 році Росія визнала Меджліс кримськотатарського народу, представницький орган народу, екстремістською організацією і заборонила його діяльність.
З метою захисту прав кримських татар Верховна Рада України ухвалила Постанову № 1140-18 “Про Заяву Верховної Ради України щодо гарантії прав кримськотатарського народу у складі Української Держави”, якою визнала кримських татар корінним народом України та гарантувала їхнє право на самовизначення в складі України.
На сьомому році окупації, ми, представники громадянського суспільства України, з обуренням і розпачем змушені констатувати, що переслідування кримських татар не припиняється. Наразі 97 кримських татар зазнають політично вмотивованого кримінального переслідування, 80 з них перебувають за ґратами. Кримськотатарських активістів засуджують за сфабрикованими звинуваченнями в участі в терористичній діяльності до десятків років позбавлення волі. За радянських часів Кремль закидав кримським татарам пособництво нацистам, зараз із усього кримськотатарського народу він робить “терористів” і “екстремістів”. Протягом останніх двох років понад половину всіх політично вмотивованих обшуків у Криму відбувалися в кримських татар. Обшуки стали такими частими, що, за словами однієї з жінок-свідків, деякі кримськотатарські жінки сплять у хіджабах в очікуванні ранкових рейдів. Чоловіки жартують: якщо прокинувся не через обшук – ранок можна вважати добрим. Напередодні пам’ятних дат кримськотатарського народу активістів залякують попередженнями про неприпустимість порушення закону. Дружин і матерів політв’язнів переслідують за одиничні пікети на підтримку своїх рідних, мечеті обшукують, а нелояльних до окупаційного режиму імамів переслідують за їхню релігійну діяльність.
Сьогодні кримськотатарський народ живе в Криму в атмосфері постійного страху арештів, обшуків, нових ганебних звинувачень і ненависті. Ми, правозахисні організації України, засуджуємо переслідування кримськотатарського народу в Криму і наголошуємо, що такі дії російської окупаційної влади є злочином проти людяності (ст. 7 (1) (h) Римського статуту Міжнародного кримінального суду 1998 року).
Ми вимагаємо від Російської Федерації:
- Припинити порушення прав людини на тимчасово окупованій території АР Крим та м. Севастополь і, зокрема, переслідування кримських татар.
- Звільнити всіх кримських політичних в’язнів, забезпечити повне дотримання зобов’язань РФ як держави-окупанта відповідно до міжнародного гуманітарного права.
- Ефективно розслідувати випадки насильницьких зникнень у Криму та притягнути винних до відповідальності.
- Зняти заборону на діяльність Меджлісу кримськотатарського народу.
Ми закликаємо іноземні держави та міжнародні організації:
- Засудити депортацію кримських татар 1944 року з Криму та визнати депортацію кримських татар у 1944 році геноцидом кримськотатарського народу, вчиненим СРСР.
- Посилити дипломатичний тиск на Російську Федерацію для припинення переслідування кримських татар та інших грубих порушень прав людини в окупованому Криму.
- Долучатись і всіляко сприяти роботі Кримської платформи.
Громадська організація “КримSOS”
Центр громадянських свобод
Об’єднання родичів політв’язнів Кремля
Центр прав людини ZMINA
Українська Гельсінська спілка з прав людини
Медійна ініціатива за права людини
Центр Громадянської просвіти “Альменда”
ПІДПИСАТИ
