Що українці думають про люстрацію та політику пам’яті: ZMINA та “Рейтинг” презентували результати дослідження

4 березня 2025 року в Українському кризовому медіацентрі відбулася презентація масштабного соціологічного дослідження, проведеного Соціологічною групою “Рейтинг” на замовлення Центру прав людини ZMINA. Дослідження охоплює вплив війни на українське суспільство, ставлення громадян до люстрації, збереження пам’яті про війну та державну політику відновлення.

Під час заходу учасники обговорили питання, які хвилюють українське суспільство. Зокрема, українці висловлюють різні погляди щодо заходів з відновлення довіри до влади та нейтралізації російського впливу на звільнених територіях. Крім того, суспільство активно дискутує про форми вшанування пам’яті про війну, героїв та постраждалих від російської агресії, а також про роль державних інституцій у відновленні історичної справедливості.

Як війна змінила суспільство: дані та висновки

Олексій Антипович, директор Соціологічної групи “Рейтинг”, зауважив, що в майбутньому українці більше побоюються погіршення економічного становища, ніж подальшої окупації територій чи посилення ракетних обстрілів. Це пов’язане з тим, що суспільство вже адаптувалося до умов війни.

Олексій Антипович

“З одного боку, ми бачимо, що економічні втрати українців, такі як втрата роботи, доходів, бізнесу, стабілізувалися, а кількість тих, хто втратив житло, здоров’я, переніс втрату близької людини, навпаки, потрохи зростає. Натомість у майбутньому українці очікують радше погіршення саме економічного становища, а не подальшої окупації території чи посилення ракетних обстрілів. Це пояснюється тим, що за три роки ми звикли жити у війні й віримо, що ворог далі не просунеться. А негативні економічні очікування були традиційними для нашого суспільства ще в довоєнний період і такими самими залишаються й зараз”, – зазначив Антипович.

Між справедливістю та реальністю: роль держави в меморіалізації

Максим Єлігулашвілі, експерт Коаліції “Україна. П’ята ранку”, наголосив, що, поки міжнародні судові механізми не дають чітких відповідей щодо встановлення справедливості, важливо фіксувати воєнні злочини Росії через меморіальні практики. 

Максим Єлігулашвілі

“В умовах дедалі більшої невизначеності щодо застосування класичних, орієнтованих на судовий формат, міжнародних механізмів забезпечення справедливості інструменти вшанування можуть ставати засобом фіксації тих злочинів, які вчиняли росіяни на території України. Високий рівень готовності бути залученим, пріоритезація саме місцевих, локальних ініціатив дають можливість не очікувати, а вже забезпечувати цей запит суспільства. Від держави очікується лише певне рамкове регулювання та підтримка, яка має дати змогу напрацювати практики, мову та символи гідної меморіалізації в максимально залучений та травмочутливий спосіб”, – вважає експерт.

Люстрація та довіра: що потрібно для справедливості?

Дар’я Свиридова, партнерка Адвокатського об’єднання “Azones”, детально зупинилася на темі люстрації та ставлення українців до заходів з відновлення довіри до влади.

Вона зазначила, що суспільство усвідомлює необхідність очищення державних органів від тих, хто співпрацював з окупаційною владою, але водночас очікує чітких і прозорих механізмів проведення люстрації: “Справедливість за наслідками війни наразі здебільшого зведена до правосуддя, що очевидно дуже обмежує інструменти досягнення такої справедливості. Опитування останніх років демонструють тривалу тенденцію: більшість опитаних вважає, що люстрація може бути використана як один з інструментів досягнення справедливості. А саме через обмеження доступу до органів влади окремим особам, які скомпрометували себе саме активною співпрацею з РФ, а не просто життям та роботою в окупації”.

Дар’я Свиридова

Водночас, за словами Дар’ї Свиридової, запровадження люстрації потребуватиме від держави створення такого механізму, що буде заснований на дотриманні принципу верховенства права та високому рівні довіри від суспільства. 

У підсумку люстрація може стати важливою складовою розбудови простору безпеки в суспільстві, що переживає страшні наслідки війни.

Модерувала дискусію адвокаційна директорка Центру прав людини ZMINA Альона Луньова.

Довідково

Дослідження проводилося 3–12 січня 2025 року методом телефонного опитування (CATI) серед 2 тисяч респондентів по всій Україні, за винятком тимчасово окупованих територій. Помилка репрезентативності дослідження з довірчою ймовірністю 0,95: не більш ніж 2,2%.

Ознайомитися з презентацією результатів соціологічного дослідження можна українською та англійською мовами. 

Переглянути запис трансляції можна тут.