Маніфест громадянського суспільства до 50-ї річниці Гельсінського Заключного акта

Платформа громадянської солідарності — коаліція з понад 100 неурядових організацій, яка вже тривалий час активно сприяє впровадженню Гельсінських принципів, організувала конференцію “Гельсінкі+50”. Захід був присвячений тому, як ці принципи можуть надихати на дії в умовах численних криз у сфері безпеки та з нагоди 50-ї річниці ухвалення Гельсінського заключного акта.

За підсумками обговорень члени ПГС та її партнери представляють цей Маніфест із ключовими закликами щодо:

• того, що мають зробити держави для повної реалізації Гельсінських принципів та виконання зобов’язань ОБСЄ;
• того, що мають робити структури ОБСЄ для ефективного виконання своїх повноважень;
• того, до чого зобов’язується громадянське суспільство задля реалізації Гельсінських принципів у всіх трьох вимірах.

Ми усвідомлюємо, що ОБСЄ перебуває в кризі через такі ключові фактори, як нездатність запобігти і зупинити повномасштабну агресію Росії проти України, погіршення виконання державами-учасницями своїх зобов’язань у рамках діяльності ОБСЄ у всіх трьох вимірах, а також відсутність відповідальності за систематичні та грубі порушення. Усередині ОБСЄ розділення трьох вимірів підриває концепцію комплексної безпеки, тоді як зловживання принципом консенсусу обмежує ефективне ухвалення рішень та сприяє хронічному недофінансуванню. Організація має активно долучатися до вирішення таких викликів безпеці, як кліматична криза, наслідки та причини міграції, утиски гендерної рівності та гендерної ідентичності, а також зростаюче використання гібридних невійськових інструментів. Ми особливо стурбовані нездатністю ОБСЄ повною мірою використовувати потенціал громадянського суспільства як ключового актора у відстоюванні Гельсінських принципів, часто обмежуючи взаємодію з громадянським суспільством до символічного рівня. Широка громадськість недостатньо обізнана з Гельсінськими принципами та діяльністю ОБСЄ, що обмежує суспільний попит на впровадження доробку ОБСЄ.

Ці проблеми потребують невідкладної уваги з боку всіх, хто хоче, щоб ОБСЄ могла вирішувати численні міжнародні кризи та власні інституційні виклики. ОБСЄ має діяти як захисник Гельсінських принципів і як платформа для діалогу. Організація повинна посилити існуючі зобов’язання, зміцнити свої інститути і бути відкритою для громадського контролю та участі.

Основоположні Гельсінські принципи — суверенна рівність, утримання від погрози силою або її застосування, непорушність кордонів і повага до концепції комплексної безпеки – мають залишатися непорушними та надалі бути в центрі європейського безпекового порядку. Передусім Росія має негайно припинити свою агресивну війну проти України. Будь-які спори між державами мають вирішуватися мирним шляхом.

Гельсінський Заключний акт набув сили завдяки подальшим консенсусним домовленостям щодо низки зобов’язань ОБСЄ в період після закінчення холодної війни, наповнивши змістом концепцію всеосяжної безпеки. Ми очікуємо, що держави за підтримки структур ОБСЄ здійснюватимуть реальні, послідовні та змістовні кроки для виконання всіх своїх зобов’язань задля того, щоб безпека стала справді всеосяжною.

Запобігання та врегулювання конфліктів має базуватися на зміцненні всеосяжної безпеки, ставлячи в центр дій безпеку людини, а не лише військові засоби забезпечення безпеки, застосовуючи гендерний підхід до безпеки та залучаючи всі верстви населення з метою забезпечення їхніх спільних інтересів та максимального дотримання прав людини. Сталий мир і запобігання новим конфліктам можуть бути досягнуті лише на основі здійснення правосуддя, включаючи повну реабілітацію постраждалих і притягнення до відповідальності порушників. Ми закликаємо та активно працюватимемо над тим, щоб держави-учасниці ОБСЄ діяли на основі спільних інтересів, ефективно використовуючи інструменти безпеки ОБСЄ, обмежуючи та контролюючи потенціал зброї масового ураження і гібридних дій, які тиснуть на цивільне населення і можуть сприяти ескалації до повномасштабної війни.

Ми очікуємо, що держави співпрацюватимуть у питаннях справедливого та сталого використання природних ресурсів, захисту довкілля та пом’якшення кліматичної кризи, що є необхідною умовою виживання цивілізації.

Суспільне визнання в Копенгагені, Парижі, Москві та Астані того, що захист і просування прав людини є першочерговим обов’язком урядів і що розвиток людського виміру безпеки не є виключно внутрішньою справою будь-якої окремої держави, має знову опинитися в центрі уваги. Ми закликаємо держави-учасниці, які дбають про демократію, права людини і верховенство права, використовувати всі відповідні інструменти ОБСЄ, включаючи Московський механізм, там, де в регіоні ОБСЄ відбуваються масштабні порушення Гельсінських принципів, зокрема у США і країнах — членах ЄС, а також включити просування Гельсінських принципів у свою зовнішню політику.

Ми закликаємо органи ОБСЄ та держави-учасниці визнати цінність громадянської участі у всіх трьох вимірах, включно з внеском жінок, молоді та меншин, і трансформувати це у відкриття простору в переговорах про розробку та реалізацію програм у всіх вимірах. Органи та держави ОБСЄ повинні захищати простір громадянського суспільства та його учасників, які перебувають під загрозою. Ми очікуємо, що виконавчі органи та автономні інституції ОБСЄ будуть рішуче просувати Гельсінські принципи та зобов’язання ОБСЄ, а також залучати громадянське суспільство на кожному етапі своєї роботи у найбільш ефективний та змістовний спосіб.

Зі свого боку як лідери та активісти громадянського суспільства ми будемо:

• продовжувати сприяти впровадженню Гельсінських принципів і всіх зобов’язань ОБСЄ, висвітлюючи порушення та прогалини у їх виконанні в усіх аспектах і наполягаючи на ефективних діях зацікавлених сторін;
• надалі наполягати на тому, що Заключний акт і Гельсінські принципи мають цінність для суспільств і держав через те, що вони розвивалися разом з еволюцією розуміння безпеки як всеосяжного і міжвимірного явища, яке не визнає сфер впливу, правління силою і неповаги до міжнародного права;
• інформувати організації та людей в регіоні про концепцію всеосяжної безпеки, про те, що вона означає для роботи урядів і функціонування суспільств, а також про те, як можна застосовувати керівні принципи та інструменти, розроблені ОБСЄ. Гельсінські принципи підкреслюють, що безпека – це не лише про зброю, а передусім про безпеку людини, створення інклюзивних і стійких суспільств, у яких громадян не переслідують за участь у громадському житті.
• перекладати Гельсінські принципи для ширшої аудиторії, стимулюючи їхнє використання різноманітними інституціями, організаціями та групами в суспільстві, не лише правозахисниками; розглядати, як екологічні активісти, феміністичні групи, організації меншин, антивоєнні активісти, рухи за соціальну справедливість та інші можуть використовувати Гельсінські принципи для мобілізації ширшого “руху опору” за гідність, справедливість і свободу, відроджуючи дух громадянського гельсінського руху 1970–1980-х років.

Ми запитуватимемо не лише про те, що ОБСЄ може зробити для нас, але передусім про те, що ми можемо зробити для всеосяжної безпеки. 

Окрім вказування на прогалини в державній політиці, ми стимулюватимемо в наших суспільствах інтерес до дій, спрямованих на сприяння всеосяжній безпеці. Таким чином, сильніша і ефективніша ОБСЄ може стати природним результатом підвищеної уваги громадськості до Організації та інтересу до неї.

Станом на 29 липня 2025 року Маніфест громадянського суспільства з нагоди 50-ї річниці Гельсінського Заключного акта підписали такі організації:

Члени Платформи громадянської солідарності:

1. Austausch e.V. (Німеччина)
2. Австрійська Гельсінська спілка (Австрія)
3. Бір Дуйно (Киргизстан)
4. Центр участі та розвитку (Грузія)
5. Центр громадянських свобод (Україна)
6. Citizens’ Watch (Росія)
7. Команда проти тортур (Росія)
8. Crude Accountability (США)
9. Данський Гельсінський комітет з прав людини (Данія)
10. “Dignity” (Казахстан)
11. EQUAL PostOst e.V. (Німеччина)
12. Freedom Files (Польща)
13. Гельсінська громадянська асамблея – Ванадзор (Вірменія)
14. Гельсінський комітет з прав людини в Сербії (Сербія)
15. Правозахисний центр Азербайджану (Азербайджан)
16. Центр прав людини ZMINA (Україна)
17. Правозахисний центр “Вясна” (Білорусь)
18. Клуб прав людини (Азербайджан)
19. Правозахисний центр “Меморіал” (Росія/міжнародна організація)
20. Правозахисна група “Громадянин. Армія. Закон” (Росія)
21. Інститут “Республіка” (Україна)
22. Міжнародне партнерство з прав людини – МППЛ (Бельгія/міжнародна організація)
23. Міжнародний центр захисту (Франція)
24. Угорський Гельсінський комітет (Угорщина)
25. Казахстанське міжнародне бюро з прав людини та верховенства права (Казахстан)
26. ХОФ “Громадська Альтернатива” (Україна)
27. Македонський Гельсінський комітет (Північна Македонія)
28. Minority Rights Group (Угорщина/міжнародна організація)
29. Московська Гельсінська група (Росія)
30. Нідерландський Гельсінський комітет (Нідерланди)
31. Норвезький Гельсінський комітет (Норвегія)
32. ОВД-Інфо (Росія)
33. Promo-LEX (Молдова)
34. Фонд “Громадський вердикт” (Росія)
35. Дослідницький центр СОВА (Росія)
36. Фонд “Сфера” (Росія)
37. Швейцарський Гельсінський комітет (Швейцарія)
38. Туркменський Гельсінський фонд (Болгарія)
39. Українська Гельсінська спілка з прав людини (Україна)

    Партнери:

40. Інститут Андрія Сахарова (Франція)
41. “Ariadna” (Казахстан)
42. Об’єднання родичів політв’язнів Кремля (Україна)
43. Центр досліджень правоохоронної діяльності – ЦДПД (Україна)
44. Комітет “Громадянське сприяння” (Росія)
45. Кризова група “ПК SOS” (Росія)
46. “Erkindik Kanaty” (Крила свободи) (Казахстан)
47. “Equal rights” (Казахстан)
48. European Exchange (Німеччина)
49. Правозахисна група “СІЧ” (Україна)
50. Міжнародна Гельсінська спілка з прав людини (міжнародна організація)
51. Міжнародна мережа стратегічних дій з безпеки – iSANS (Польща/міжнародна організація)
52. Італійська Федерація захисту прав людини – Італійський Гельсінський комітет (Італія)
53. Казахстанська феміністична ініціатива “Фемініта” (Казахстан)
54. Nemolchi.kz Foundation (Не мовчи) (Казахстан)
55. Радіо Сахаров (Німеччина)
56. Роскомсвобода (Росія)
57. RKS Global (Франція)
58. Правозахисна організація “Delo LGBT+” (Росія)