Як євроінтеграція може стати інструментом захисту прав ВПО та жителів ТОТ: ZMINA презентувала нову аналітику
Центр прав людини ZMINA презентував аналітичну доповідь “Євроінтеграція України: нові інструменти і стимули для забезпечення прав і можливостей внутрішньо переміщених осіб та жителів тимчасово окупованих територій України”.
Альона Луньова, Ксенія Гедз, Ольга Куришко, Олександр КлюжевПід час публічної презентації та дискусії правозахисники, представники парламенту, Офісу Омбудсмана, державних інституцій та громадянського суспільства обговорили, наскільки системно права внутрішньо переміщених осіб (далі — ВПО) та жителів тимчасово окупованих територій (далі — ТОТ) інтегровані в переговорний процес України з ЄС та як євроінтеграція може слугувати інструментом подолання наслідків російської агресії.
Під час презентації аналітичної доповіді один з її авторів, експерт із питань демократичного розвитку, виборчих та євроінтеграційних процесів Олександр Клюжев, наголосив, що початковою гіпотезою дослідження була необхідність реформування вже наявних євроінтеграційних документів України: “Ми виходили з гіпотези, що маємо докласти основних зусиль до реформування тих документів, які вже існують на рівні української держави в межах переговорів України з ЄС”.
Водночас, за його словами, результати дослідження показали значно складнішу картину. Ключовим викликом, який окреслює аналітика, є баланс між темпом євроінтеграції та довірою суспільства, зокрема постраждалих від війни груп населення.
Олександр КлюжевКлюжев застеріг, що тривале очікування результатів без відчутних змін може призвести до розчарування — як це вже відбувалося в інших країнах-кандидатах.
Він зазначив, що в межах доповіді автори сформулювали загальні рекомендації, як уникнути цієї “втоми”, зокрема через активніше використання європейських фінансових і політичних механізмів для розв’язання проблем ВПО та мешканців ТОТ.
Клюжев наголосив, що тема прав постраждалих від війни досі залишається не досить інтегрованою в переговорні документи України з ЄС: “Наше дослідження показує: питання прав внутрішньо переміщених осіб і жителів тимчасово окупованих територій часто згадуються декларативно, але не інтегруються системно в дорожні карти, переговорні позиції та звіти в межах процесу розширення ЄС”.
За його словами, ризик такого підходу полягає в тому, що реінтеграція та захист прав постраждалих сприймаються як окрема гуманітарна політика, а не як наскрізний елемент верховенства права, соціальної політики, безпеки та відновлення.
Співавторка аналітичної доповіді, правова аналітикиня Центру прав людини ZMINA Діана Депутат пояснила, що дослідження було спрямоване на оцінювання того, наскільки системно питання прав ВПО та жителів ТОТ інтегровані в ключові євроінтеграційні інструменти: “Ми аналізували переговорну рамку, Ukraine Facility, щорічні звіти Європейської комісії в межах Пакета розширення, а також Дорожню карту з питань верховенства права”.
За її словами, окремого переговорного треку, присвяченого цим питанням, наразі не існує, а переговорна рамка України загалом є типовою для всіх інших країн-кандидатів.
Водночас у фінансовому інструменті Ukraine Facility, який передбачає 50 млрд євро допомоги Україні на період 2024–2027 років, тема ВПО все ж з’являється: “Питання порушується частково, зокрема щодо створення можливостей для повернення внутрішньо переміщених осіб і для осіб, які мають тимчасовий захист у ЄС, а також їхньої реінтеграції в українське суспільство”.
Депутат підкреслила, що євроінтеграція відкриває для України значно ширші інструменти захисту прав потерпілих, ніж це часто усвідомлюється на національному рівні: “Європейська інтеграція — це не лише про адаптацію законодавства. Це про доступ до фінансових, інституційних і політичних механізмів, які можуть бути використані для компенсації шкоди, відновлення громад, захисту прав ВПО та жителів ТОТ і збереження людського капіталу”.
Діана ДепутатВона також наголосила, що без чіткого бачення реінтеграції постраждалих від війни Україна ризикує втратити частину можливостей, які надає процес переговорів з ЄС.
Проаналізувавши звіти Єврокомісії, Депутат звернула увагу на еволюцію фокуса: 2023 року питання ставилися переважно в контексті того, як Росія порушує права людини в Україні. У 2024 році з’явився фокус на державну політику — Національну стратегію у сфері прав людини, реінтеграцію територій і населення. У 2025 році, за її словами, Європейська комісія ще чіткіше окреслила захист прав ВПО та жителів ТОТ як пріоритет для України, зокрема в питаннях громадянства, доступу до освіти та соціальних послуг.
Водночас аналітикиня наголосила, що низка критично важливих проблем досі не враховується належним чином: “Йдеться про врахування відомостей з документів про стан здоров’я, про пошкодження майна і майнові права, що є важливим для Реєстру збитків для України й міжнародних компенсаційних механізмів”.
Підсумовуючи, Діана Депутат підкреслила: “Якщо ці питання не враховувати вже зараз у межах євроінтеграційного процесу, згодом вони лише загостряться. Саме тому держава має інтегрувати їх у розроблення політик уже на цьому етапі“.
Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець наголосив на складному балансі між незалежним мандатом інституції Омбудсмана та участю в євроінтеграційному процесі. Він також розкритикував практику ігнорування інституції Омбудсмана в євроінтеграційних проєктах: “За 2025 рік ми підготували понад 400 позицій щодо євроінтеграційних документів, але інституція Уповноваженого не включена жодного разу як бенефіціар євроінтеграційних проєктів. Без листа уряду це неможливо, а таких листів не було”.
Він підкреслив, що європейський курс України нерозривно пов’язаний з реальним, а не декларативним забезпеченням прав людини, насамперед тих, хто найбільше постраждав від війни.
Дмитро ЛубінецьЗа словами Лубінця, представлений аналітичний документ окреслює рішення та інструменти, які необхідно впроваджувати вже зараз, щоб підтримка внутрішньо переміщених осіб і жителів тимчасово окупованих територій була ефективною та відчутною.
Він зазначив, що успіх євроінтеграційного процесу напряму залежить від того, наскільки системно Україна враховує права ВПО та жителів ТОТ: “Офіс Омбудсмана моніторить дотримання прав, розглядає звернення і бере участь у діалогах з ЄС. Минулого року ми отримали понад 6 тисяч звернень і відновили права більш ніж 41 тисячі осіб із цієї категорії. Проводимо правопросвітницькі заходи та допомагаємо подавати заяви до Міжнародного реєстру збитків”.
Лубінець висловив готовність підтримати створення експертної платформи з євроінтеграції на базі інституції Омбудсмана з окремим фокусом на правах ВПО та жителів ТОТ, яке пропонує ця аналітична доповідь.
Народна депутатка України, співголова фракції “Європейська солідарність” Ірина Геращенко наголосила, що євроінтеграція є складником перемоги України: “Для мене перемога — це збереження української державності та євроатлантична інтеграція. Україна як член ЄС і НАТО — це відповідь на російську агресію”.
Ірина ГеращенкоОкремо народна депутатка підкреслила важливість використання заморожених активів РФ для відновлення та підтримки потерпілих.
“Це питання не лише безпеки, а й справедливості для українців, зокрема внутрішньо переміщених осіб”, — зазначила Геращенко.
Народна депутатка України, заступниця голови Комітету з питань інтеграції України до Європейського Союзу, голова підкомітету з питань наближення законодавства України до законодавства ЄС Марія Мезенцева-Федоренко акцентувала, що війна спричинила не лише матеріальні, а й масштабні нематеріальні втрати: “Нематеріальних збитків зазнали не лише ВПО. Це родини, які втратили годувальників, цивільні та військові, які перебувають у полоні, депортовані діти й дорослі. Це масовий злочин”.
Вона підкреслила прямий зв’язок між безпекою, євроінтеграцією та правами людини: “Сьогодні безпековий вимір ЄС напряму пов’язаний із захистом прав людини — не лише країн-членів, а й країн-кандидатів. Це питання спільного європейського простору безпеки”.
Марія Мезенцева-ФедоренкоПостійна представниця президента України в АР Крим Ольга Куришко звернула увагу на складність практичного внесення теми тимчасово окупованих територій до переговорних процесів: “Євроінтеграція стосується всієї країни. Тимчасово окуповані території — це території України, і їхнє вилучення з переговорного процесу не сприятиме реінтеграції”.
Вона підкреслила, що нинішня модель з десятками переговорних груп ускладнює системне врахування питання ТОТ і потребує перегляду: “Має бути загальне бачення, яке дозволяє вносити окуповані території до всіх переговорних кластерів — від довкілля до верховенства права”.
Ольга Куришко. Фото: Представництво президента України в Автономній Республіці КримУчасники заходу також обговорили ризики недооцінювання теми реінтеграції в євроінтеграційних документах, роль ЄС як гуманітарного та безпекового актора, потенціал міграційної політики ЄС для відновлення деокупованих громад та необхідність інституційних рішень для системної роботи з правами ВПО та жителів ТОТ.
Модерувала захід директорка з адвокації Центру прав людини ZMINA Альона Луньова.
Презентація аналітичної доповіді ZMINA стала майданчиком для формування спільного бачення того, як євроінтеграція України в умовах повномасштабної війни може стати інструментом відновлення справедливості, зміцнення верховенства права та соціальної єдності.
Ознайомитися з повним текстом аналітичної доповіді можна українською та англійською мовами.
Захід організований Центром прав людини ZMINA за підтримки проєкту “Сприяння наближенню України до ЄС у сфері верховенства права” (3*E4U), що реалізується за дорученням Федерального міністерства закордонних справ Німеччини компанією Deutsche Gesellschaft für International Zusammenarbeit (GIZ) GmbH у межах проєкту “Права людини в центрі європейської інтеграції України”, який громадська організація “Центр інформації про права людини” реалізує за підтримки GIZ.
