Належне документування злочинів – основа для майбутньої справедливості: Коаліція “Україна. П’ята ранку” про підсумки року

Потужна реакція громадянського суспільства стала одним з тих факторів, який укріпив здатність України чинити опір і який Росія не передбачила у своїх планах. Процес створення Коаліції “Україна. П’ята ранку” почався на другий день повномасштабного вторгнення. Нині сьогодні вона налічує понад три десятки організацій, частина з яких працювали з темою збройного конфлікту від 2014 року, а частина – скоригувала свою діяльність, реагуючи на нові виклики.

Фото: Медіацентр – Укрінформ

Так сталося з Інститутом масової інформації (ІМІ), який після 24 лютого зосередив свою увагу на такому явищі, як “геноцидна риторика”. До неї вдається як сам російський президент Владімір Путін, так і інформаційна мережа, контрольована Кремлем, пояснює Оксана Романюк, виконавча директорка Інституту масової інформації.

“До повномасштабного вторгнення ми використовували термін “дезінформація”, але тепер зрозуміло, що російська дезінформація насправді є частиною російської воєнної доктрини і плану Росії щодо вторгнення в Україну та захоплення території.  Тепер ми використовуємо термін “геноцидна риторика”, оскільки це прямі заклики до геноциду українців. Ми хочемо описати заклики пропагандистів також як злочин агресії  – це велике завдання на майбутнє. Адже злочин агресії в теперішньому його визначенні не передбачає інформаційного компоненту. Тому Інститут масової інформації збирає фактаж, щоб зрозуміти, як це правильно описати і як зробити так, щоб винні понесли справедливе покарання – ми хочемо побачити тих, хто вдається до геноцидної риторики, у міжнародному трибуналі”, – підкреслює Оксана Романюк.

ІМІ вже передав кілька кейсів до Міжнародного кримінального суду (МКС), зокрема, щодо випадків обстрілу телевеж та убивства фоторепортера Максима Левіна, одного з восьми українських журналістів, які загинули під час виконання професійних обов’язків, починаючи з кінця лютого минулого року. Усього ж Росія за рік убила 48 працівників медіа, включаючи тих, хто пішов на фронт і приєднався до Збройних сил України.

“Ми багато говоримо і чуємо про МКС, і так само розуміємо, що це не панацея. Не можна сподіватися, що усе, що не може зробити Україна, за нас зробить  хтось інший. Те, на що МКС спроможний, вони здатні робити з підтримкою і повною участю України. З огляду на це, Україна як держава може ратифікувати Римський статут. Оскільки на сьогодні через нератифікацію Римського статуту ми лише передаємо інформацію, але не маємо права брати участі в ухваленні рішень, у виборі прокурора, суддів, які будуть в подальшому розглядати справу щодо України”, – прокоментувала один з ключових моментів стосовно механізмів майбутнього правосуддя Надія Волкова, директорка Ukrainian Legal Advisory Group.

Надія Волкова. Фото: Медіацентр – Укрінформ

Із нещодавнього дослідження, яке ця організація провела спільно з соціологічною групою “Рейтинг”, можна зробити висновки про слабку обізнаність людей щодо Римського статуту – лише 30% опитаних знають, що це за документ. Однак тотальна більшість, 79% з цих 30%, підтримує ратифікацію Римського статуту. Втім, поки що держава не декларує готовності це зробити, відкладаючи на неокреслене “після війни”.

Втім, перший крок до справедливості – це досконало задокументовані докази, які ляжуть в основу майбутніх кримінальних справ. Коаліція “Україна. П’ята ранку” створила єдину базу на основі сервісу iDoc, куди організації вносять зібрану інформацію, яку потім опрацьовують і систематизують аналітики. 

Роман Коваль, документатор, координатор департаменту комунікації Truth Hounds, розповів, що до повномасштабного вторгнення його організація проводила 7-8 польових місій за рік. Нині ж обсяги задач зросли в рази – кінця добігають 29-та і 30-та місії на Херсонщині та Харківщині.

“Наша команда моніторів за цей рік зафіксувала понад чотири тисячі інцидентів, що мають ознаки воєнних злочинів. Протягом тридцяти польових місій ми зібрали приблизно 380 свідчень від безпосередніх свідків та постраждалих. Документатори навчаються збирати докази воєнних злочинів так, щоб вони не втрачали своєї доказовості. На цьому шляху ми прийшли до важливого рішення  – використовувати спільну базу iDoc як основне сховище інформації доказів та свідчень”, – додає Роман Коваль, і наголошує, що крім координації усередині коаліції, є також взаємодія з державними органами та правоохоронцями. Це дозволяє правозахисникам не дублювати один одного, їхати туди, де ще не працювали інші документатори, і, що важливо, не ретравматизувати свідків, не змушувати їх по кілька разів розказувати і ще раз проживати тяжкі для них події.

Одна з найболючіших тем, якою також опікуються організації, що входять до Коаліції “Україна. П’ята ранку” – викрадення, депортація та індоктринація дітей, за чим також можна розгледіти злочин геноциду. Адже Росія стирає ідентичність дітей, підміняє їх персональні дані, говорить Катерина Рашевська, експертка Регіонального центру прав людини.

“Є проблема з ідентифікацією дітей, які були вивезені до Росії. Утім, вже відомо про 16 тисяч таких дітей, навіть більше – інформація про них є на порталі “Діти війни”. Русифікація, мілітаризація, індоктринація у російських родинах, сиротинцях, таборах та лікарнях — такі основні засоби політики викорінення української ідентичності та знищення цілого покоління українців без фізичної ліквідації. Залишати дітей на території РФ означає толерувати відразу кілька міжнародних злочинів, а відкладати повернення до завершення збройного конфлікту — означає погоджуватися з тим, що хтось з дітей буде “привласнений” Росією назавжди, і навіть буде після повноліття призваний на війну проти України”, – звертає увагу експертка.

Загалом відправляти українців воювати проти інших українців – давня практика для росіян. З початком повномасштабного вторгнення Крим перетворився на плацдарм, де Росія мобілізовує місцеве населення воювати проти України. Так само на півострові незаконно утримують викрадених мешканців Запорізької та Херсонської областей – для них у жовтні минулого року облаштували додатковий слідчий ізолятор у Сімферополі. Інформація про цих людей найчастіше обмежена і в основному потрапляє до рідних через свідчення співкамерників, які ті передають своїм адвокатам.

“За даними місцевих правозахисників, у Сімферопольському СІЗО перебувають мінімум 110 цивільних осіб, яких окупанти примусово вивезли з південних регіонів України. Більшість із них утримується там без жодних обвинувачень в рамках кримінальних правопорушень. Вони не мають доступу до адвоката  і позбавлені спілкування з зовнішнім світом”, – коментує ситуацію Євгеній Ярошенко, аналітик Крим SOS.

Катерина Рашевська та Євгеній Ярошенко. Фото: Медіацентр – Укрінформ

За його словами, до цього можна додати переслідування за “фейки про російську армію” і навіть першу зафіксовану в Криму кримінальну справу за “дискредитацію російської армії”. Також на півострові тривають масові обшуки, а правозахисників, які захищають ув’язнених за політичними мотивами українців, позбавляють адвокатських ліцензій.

“Повномасштабне вторгнення змінило як усіх нас, так і самих кримчан. Якщо до 24 лютого чимало проукраїнських громадян там поступово втрачали сподівання на те, що Крим повернеться, то нарешті у них з’явилась надія, що український прапор над містами у Криму – це лише питання часу”, – заявив Євгеній Ярошенко.

Дивіться відео з пресконференції українською та англійською.

Коаліція “Україна. П’ята ранку” почала роботу 25 лютого 2022 року, наступного дня після повномасштабного вторгнення РФ в Україну. На сьогодні Коаліція об’єднує 31 неурядову організацію, в тому числі Центр прав людини ZMINA, та чотирьох індивідуальних експертів. Вони поєднали свої зусилля для системного документування воєнних злочинів і злочинів проти людяності, скоєних у ході російської збройної агресії проти України. Також Коаліція займається захистом жертв російсько-української війни через існуючі державні та міжнародні механізми правосуддя. Все це спрямоване на досягнення справедливості через притягнення до відповідальності владної верхівки РФ за скоєння злочину агресії проти України.