За лінією невідомості. Що відбувається під час пандемії в «Л/ДНР» та в окупованому Криму

A+ A-

У Криму підтвердили перший випадок захворювання на COVID-19. До цього окупаційна влада стверджувала, що коронавірусу на півострові немає. Наразі у кримських лікарнях знаходяться кілька сотень пацієнтів із підозрою на коронавірусну інфекцію. Натомість із «ДНР» та «ЛНР» жодної «офіційної» інформації про коронавірус немає.

16 березня Україна обмежила пропуск через КПВВ на лінії розмежування, а 22-го ― остаточно закрила пункти пропуску. 21 березня зі свого боку КПВВ закрила і «влада» самопроголошених республік. Російська ФСБ перекрила «кордон» із Кримом 18 березня ― заборона діятиме до травня.

hromadske розбиралося, якою є ситуація з коронавірусом на непідконтрольних територіях Донбасу та в окупованому Криму, як там готуються до можливого поширення епідемії та чи дійсно це хороша ідея ― закрити зараз лінію розмежування.

Чи є коронавірус у «ДНР» та «ЛНР»?

Ще 13 березня міністр внутрішніх справ Арсен Аваков заявив, що в Горлівці, яка підконтрольна «ДНР», виявили 12 випадків зараження коронавірусом SARS-CoV-2. Джерел інформації він, щоправда, не назвав.

А 24 березня пресслужба Міністерства оборони України заявила, що самопроголошена влада на непідконтрольних територіях приховує поширення коронавірусу:

«Так, протягом минулого тижня тільки у 7 міській лікарні Луганська від нібито «звичайної пневмонії» померли 9 осіб. Однак, за висновками патологоанатомів, причини цих смертей мають ознаки, притаманні COVID-19, але це заборонено вказувати в офіційних документах».

За даними Східної правозахисної групи (СПГ), ще два тижні тому місцевих на непідконтрольних територіях переконували, що у «ДНР» помирають від свинячого грипу, а не коронавірусу. Тепер же самоізоляцію хворих із пневмонією контролює так зване «міністерство державної безпеки», у лікарів беруть підписку про нерозголошення, а в окремих лікарнях Макіївки та Донецька проводять розтин тих, хто міг померти від коронавірусу. Інформація про результати засекречена.

Віра Ястребова, адвокатка і директорка Східної правозахисної групи, каже, що самопроголошена влада ігнорує карантин. Місцеві «керівники» заявляють: коронавірус не зачепить Донбас. У так званих республіках проводять «суботники», зустрічі місцевих «організацій», роздають тисячі буклетів на масових акціях. Крім того, люди не розуміють рівня небезпеки, мають низький рівень життя і бояться лишитися без заробітку ― це також не сприяє карантину й самоізоляції.

«На окупованих територіях для протидії можливому поширенню вірусу не роблять нічого, апарати для штучної вентиляції легень не закуповують. Карантинні заходи ввели із запізненням, але і їх не дотримуються ― почали карантин із місцевих «чиновників», а про школи й транспорт і мови нема. Немає масок, необхідних медичних препаратів, закупівель у медзакладах, приватних лікарень, тестів. Але так само немає і відкритої інформаційної політики. На непідконтрольних територіях загроза вища і наслідки може мати гірші, ніж на решті території України», ― зазначає Віра Ястребова.

Правозахисниця додає, що питання коронавірусу на тимчасово окупованих територіях будуть вирішувати не стільки як питання охорони здоров’я, а як політичне. Вона прогнозує заниження цифр кількості хворих і замовчування. Самоназвані «керівники» намагатимуться не привертати уваги до проблеми, щоб показати, ніби дійсно контролюють ситуацію, а лікарі не зможуть зарадити через страх і залежне становище.

Як розповідають СПГ лікарі, що працюють на непідконтрольних територіях, у «ДНР» за два тижні 571 людина звернулась до лікарів через ГРВІ, 132 ― через пневмонію. «Влада ДНР» вирішила, що хворих із ознаками COVID-19 треба лікувати за межами Донецька. Для тих, хто потребує реанімації, у лікарнях поза Донецьком виділили 25 місць, для решти ― 545. На непідконтрольних територіях Луганської області з ГРВІ є 710 людей, а з підозрою на пневмонію ― 103.

У попередні роки подібних підрахунків не проводили, тому неможливо сказати, чи кількість звернень зросла.

Лікар-інфекціоніст Федір Лапій вважає, що є кілька причин для такої кількості звернень до лікарів на окупованих територіях. По-перше, зараз дійсно підвищена захворюваність на грип, що також може спричинити пневмонію. По-друге, її може спричиняти і пневмококова інфекція, до якої вразливі люди пенсійного віку. Але також це може бути і коронавірус ― та без тестів це не можна стверджувати. Так само не відомо, чи є на окупованих територіях апарати штучної вентиляції легень.

Варто також розділяти загрозу для окупованих Криму та Донбасу, адже на півострові система охорони здоров’я, хоч і за стандартами РФ, та все ж функціонує, а на сході інфраструктура, найімовірніше, відсутня.

«Багато тих, хто лишився на окупованому Донбасі ― люди похилого віку, ― додає Федір Лапій, ― що входять до групи ризику. Вони перебувають під загрозою, коли намагаються перетнути лінію розмежування, щоб отримати пенсію або ж зняти кошти в українському банку. Чи будуть вони дотримуватися дистанції? Маю великі сумніви».

Олександр Власенко, представник Міжнародного комітету Червоного Хреста (МКЧХ) в Україні, що постачає гуманітарну та медичну допомогу на Донбас, каже, що наразі інформації про коронавірус у «ДНР» та «ЛНР» обмаль.

«Ми не знаємо, яка ситуація з коронавірусом на Донбасі. МКЧХ постачає лише ті ліки, які просять місцеві «структури». Але ми не можемо постачати те, про що не було домовленості», ― пояснює він у коментарі hromadske.

Олександр Власенко наголошує, що не певен у наявності на тимчасово окупованих територіях тестів на коронавірус, і вважає можливе тестування в Росії чутками. До МКЧХ ніхто з непідконтрольних територій з проханням надіслати тести наразі не звертався.

Інформації щодо апаратів штучної вентиляції легень він не має, але вважає: якщо вони в «республіках» і є, то їх, у будь-якому випадку, у разі поширення вірусу буде замало.

Закриття КПВВ: порушення прав людини чи бар’єр для епідемії?

За січень 2020 року у Державній прикордонній службі зафіксували більше мільйона перетинів лінії розмежування з непідконтрольними територіями Донецької і Луганської областей, з Кримом ― більш як 1,2 мільйона. 

13 березня Арсен Аваков запропонував заборонити перетин лінії розмежування тим, хто не має реєстрації на підконтрольній Україні території. 22 березня пропуск людей через лінію розмежування на Донбасі остаточно призупинили.

Група правозахисних організацій звернулася до РНБО та віцепрем’єра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Олексія Резнікова з проханням не вводити такої заборони. Коли ж пропуск через КПВВ таки обмежили, правозахисні організації, серед яких Донбас СОС, Центр прав людини ZMINA, Офіс з розробки гуманітарної політики України та інші, заявили, що цей крок є порушенням прав громадян і громадянок України.

Альона Луньова, менеджерка з адвокації Центра прав людини ZMINA, у коментарі hromadske зазначає, що в цьому випадку йдеться про порушення не права на пересування, а права на доступ до медичної допомоги.

«Ми фактично залишаємо власних громадян у небезпеці. Імовірно, сам на сам із хворобою тільки на основі «прописки» на окупованих територіях», ― наголошує Альона Луньова.

Правозахисниця вважає, що в цій ситуації варто було би посилити заходи безпеки на КПВВ і підсилити місцеві лікарні поблизу лінії розмежування. Вона зазначає: бажання людей у час пандемії перебратися на підконтрольну Україні територію ― цілком нормальне.

«Наші «гарячі лінії» обривали 16 березня, ― пригадує Альона Луньова. ― Іноді люди працюють на підконтрольних територіях, а на непідконтрольні їздять провідати батьків, дехто їздить через КПВВ по ліки або на планові операції. Цим людям не дали часу».

Головна вимога правозахисних організацій ― дозволити перетинати адмінкордон і лінію розмежування з гуманітарних підстав. Тобто треба прописати екстрені випадки, за яких людина може потрапити на підконтрольну територію чи навпаки ― наприклад, планове лікування чи смерть рідних.

При цьому пенсіонерам і пенсіонеркам, що перебувають на тимчасово окупованих територіях, уже дозволили не відмічатися планово на підконтрольній Україні території для нарахування пенсії ― до пандемії це треба було робити кожні 60 діб.

Що ж до ситуації на окупованих територіях, Альона Луньова наголошує ― достовірних даних держава не має. Але Міжнародний пакт про економічні, соціальні і культурні права, у якому бере участь Україна, зобов’язує надавати медичну допомогу громадянам.

«Ми не можемо постійно казати, що там наші громадяни, а потім закривати їх на окупованих територіях без допомоги. Якщо треба буде евакуювати і допомогти, ми мусимо це зробити», ― каже правозахисниця.

Повний текст читайте тут.