Справи Майдану: чи покарано вбивць Небесної сотні й що відбувається в судах
Яка нині ситуація в справах Майдану, скількох злочинців притягнуто до відповідальності, як просуваються розслідування та що потрібно робити, щоб Майдан не став далекою і забутою історією, а родичі загиблих не залишилися сам на сам із судовою системою?
Ці питання обговорювали учасники дискусійної панелі “Майдан” у межах медіамарафону “10 років російської агресії в Україні. Шлях до справедливості”, який організувала коаліція “Україна. П’ята ранку” в Медіацентрі “Україна-Укрінформ”.
20 лютого 2024 року минає десята річниця розстрілів учасників Революції гідності на вулиці Інститутській. У 2014 році тут від куль правоохоронців загинуло 48 людей.
Майдан став точкою неповернення для великої частини українського суспільства, яке сформувало свої геополітичні прагнення у векторі “Геть від Москви” та втілило в зміні проросійського керівництва країни. Також події на Майдані та доведені факти втручання в них російських спецслужб фактично стали першою стадією війни Росії проти України, яка продовжилась окупацією Криму, збройною агресією на Донбасі та згодом повномасштабним вторгненням РФ в Україну.
Чи можна кваліфікувати події Революції гідності як збройне повстання чи початок активної фази протистояння з Росією?
Олексій Донський, керівник департаменту в справах Майдану Офісу генерального прокурора України, впевнений, що не потрібно змішувати право народу на повстання з фактом збройного повстання.
Олексій ДонськийЗа його словами, станом на 20 лютого 2014 року таке право в протестувальників виникло, але, за юридичним оцінюванням обставин, ознак цілеспрямованого збройного захоплення влади з боку протестувальників не зафіксовано. Проте органи прокуратури довели факт, що початком російської гібридної агресії можна вважати 30 листопада 2013 року, коли сталося побиття студентів на майдані Незалежності в Києві, що дало початок масштабним виступам протестувальників.
“30 листопада – точка неповернення, коли Росія вирішила покласти край ваганням української влади між вектором руху до РФ чи Європи й спровокувала насильницькі дії щодо мітингувальників. Пізніше, в січні-лютому, організовані групи представників ФСБ приїздили до України й напряму керували діями СБУ”, – стверджує Олексій Донський.
Євгенія Закревська, голова колегії Адвокатської дорадчої групи, що захищає членів родин Героїв Небесної сотні, каже: Майдан був територією державотворчих ідей. Люди виступали проти диктатури й узурпації влади, а також проти свавілля правоохоронних органів. На Євромайдані був представлений репрезентативний зріз українського суспільства за регіональним, соціальним, віковим та професійним фактором. Тому події на Майдані можна вважати виявом суспільних настроїв.
Загалом, за даними прокуратури, за час Революції гідності скоєно понад 4 тисячі злочинів. Щодо значної частини злочинів провели розслідування і передали до суду. Більшість слідів та доказової бази злочинів знищили самі ж правоохоронці ще до початку слідчих дій, що суттєво ускладнило чи зробило неможливим їхнє документування та доведення. Знищено багато документації, яка могла б слугувати доказовою базою підготовки та скоєння злочинів. Особливо це стосується подій 18 лютого, коли представники підрозділу “Беркут” масово побили протестувальників.
Євгенія ЗакревськаЗа словами адвокатки, багато смертей, які сталися на Майдані, досі значаться як смерті від серцевого нападу чи переохолодження, а причинно-наслідковий зв’язок між діями беркутівців та обставинами смерті людей не встановлено. До того ж є низка справ, у яких встановлено тільки виконавців, але не командування та замовників. Однак слід говорити про ієрархічні злочини, які на сьогодні не можна назвати розкритими в повному обсязі.
Наразі найбільш розслідуваною, за словами Євгенії Закревської, є справа щодо розстрілів 20 лютого. Стосовно інших злочинів, що сталися на Майдані, справи затягуються. За деякими – спливають чи вже спливли строки давності, а винуватці досі продовжують службу в правоохоронних органах України. Що стосується справ in absentia (за відсутності звинувачених) – суди затягують їхній розгляд роками.
“Це фіаско нашої судової системи. Приклад великої справи щодо розстрілів 20 лютого, де встановлено виконавців і організаторів, ухвалено один вирок та доведено до судів інші, дає чітке розуміння, що і як потрібно робити. Але більшість суддів не дуже прагнуть вирішувати ці справи. Стадії підготовки засідань тривають роками. Наші зауваження та рекомендації не враховуються”, – каже Євгенія Закревська.
До того ж понад 90% правоохоронців, що були залучені до тих подій, не співпрацюють зі слідством і не дають можливості себе ідентифікувати як учасників подій.
Юрій Аксенін, син убитого на майдані Незалежності Василя Аксеніна, голова об’єднання родин Небесної сотні, обурений, що справи рухаються занадто повільно. Багато матерів та батьків не дожили до розслідування вбивства їхніх синів.
Юрій Аксенін“Не всі вироки нас влаштовують, і ми їх оскаржуємо. Але коли спливають строки давності чи немає доказової бази, то родичі залишаються сам на сам із системою правосуддя, і їм дуже важко рухатися до справедливості”, – каже Юрій Аксенін.
Окрім запиту на справедливість та покарання винних, одним з важливих завдань усе ще лишається документування і розслідування, збереження об’єктивної підтвердженої пам’яті про події на Майдані. Ольга Сало, заступниця генерального директора Музею Революції Гідності, каже, що матеріали розслідувань і судових справ – важлива складова інфраструктури пам’яті.
“Повномасштабна війна актуалізувала суспільний інтерес до подій Майдану, адже з нього почалася російська агресія, що триває вже 10 років. Ми маємо фіксувати обставини, щоб залишити в пам’яті розвиток подій, особливо для людей, які не брали безпосередньої участі в цих подіях”, – підкреслює Ольга Сало.
Ольга СалоЗа її словами, масив інформації, який збирають та зберігають історики, має стати інструментом колективної відповідальності всіх, хто дотичний до злочинів. “Хоча поняття колективної відповідальності в законодавстві немає, але колективна моральна відповідальність перед народом України з боку тих, хто зараз обвинувачений у справах Майдану, має бути безперечною”, – сказала вона.
Щоб дізнатися більше, дивіться запис розмови українською та англійською мовами.
