Інклюзивно, або Як надихає викладачів Академія з прав людини
13–15 лютого в Києві відбулася 3-тя сесія другої Академії з прав людини для викладачів та викладачок журналістики. У межах цієї сесії академіки та академкині занурювалися в особливості висвітлення в ЗМІ теми інвалідності, ромської тематики та ЛГБТІК-спільноти. А також обговорювали такі чутливі питання, як окупація Криму й збройний конфлікт на Сході України тощо.
“Як на мене, це була сесія-виклик. Наші учасники та учасниці освічені, дуже мотивовані змінювати навчальні програми чи окремі медійні курси з поправкою на права людини. Тож і запити до організаторів у них досить серйозні. Ми намагалися, з одного боку, задовольнити їхні очікування, а з іншого – запропонувати ще більше чутливих тем до роздумів та познайомити з якомога цікавішими фахівцями та фахівчинями. І нам це вдалося”, – коментує координаторка Академії з прав людини, журналістка ZMINA Ірина Виртосу.
24 учасниці та учасники з близько 20 університетів України знайомились із дотриманням стандартів під час висвітлення чутливих та конфліктних тем разом зі Святославом Шереметом, експертом з питань масової комунікації, національним експертом з питань здоров’я та прав і свобод людини для ЛГБТ; Володимиром Азіним, який знає, як захищати права людей з інвалідністю і сам є користувачем інвалідного візка; Золою Кондур, віцепрезиденткою Ромського жіночого фонду “Чіріклі”; кримчанкою Дар’єю Свиридовою, першою заступницею постійного представника президента України в АРК; Наталією Беліцер, унікальною в Україні експерткою із захисту колективних прав, старшою дослідницею Інституту демократії імені Пилипа Орлика; Наталією Іщенко, біженкою і медіаексперткою, керівницею інформаційного проєкту “Балканський оглядач”, авторкою газети “День”; Андрієм Куликовим, головою Комісії з журналістської етики, журналістом Громадського радіо.
“У центрі будь-якого матеріалу має бути людина. І кожна чутлива тема – це спочатку про людину, а потім про проблему. Нашою Академією ми часто пропонуємо інклюзивні рішення. Власне, так намагаємося формувати програму, спираючись на принцип інклюзивності, коли кожну конкретну тему розкриває не просто експерт чи експертка, а людина, яка знає ці питання зсередини, представляє певну спільноту і говорить про це відверто і резонуюче”, – наголошує Костянтин Шендеровський, координатор Академії, доцент Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
Своїми враженнями поділились і учасники та учасниці Академії.
“Інклюзивно, ґендерно, цікаво, професійно, відповідально, з повним зануренням у тему – Академія дарує нам нове розуміння складних і важливих питань. Завжди є з чим повертатися до студентів!” – коментує старший викладач кафедри соціальних комунікацій Херсонського державного університету, кандидат філологічних наук Андрій Соломахін.
“Враження від Академії коливаються від позитивного сприймання до відвертого захоплення! Експертний склад – чудові, професійні, харизматичні лекторки і лектори, актуальна адженда, чутливі й конфліктні теми та шляхи їхнього розв’язання. Дякую організаторам за таку можливість не тільки підвищити свій професійний рівень, а й розібратися в питаннях, які мене особисто цікавлять як людину, жінку, матір”, – ділиться завідувачка кафедрою соціальних комунікацій Бердянського державного педагогічного університету, доцентка, кандидатка філологічних наук Юлія Мельникова.
Нагадаємо, ініціатори Академії – ZMINA, Інститут журналістики КНУ імені Тараса Шевченка, Програма розвитку ООН. Перша Академія була ініційована у 2017 році, її результатом стала Магістерська програма з правозахисної журналістики в Інституті журналістики КНУ імені Тараса Шевченка (офіційна), а понад 2300 студентів-журналістів навчалися прав людини у своїх університетах.
